Розмовляй гарно

Ось таку цікаву статтю я знайшла в інтернеті, яку написав школяр, якому не байдужа доля української мови.Інформація дуже цікава, а тому пропоную і вам її почитати і висловитись.

Усі ми українці, і усю любимо свою мову та державу. Ми розмовляємо українською та зневажаємо русизми. Але мало хто з нас зможе без зусиль привернути до себе увагу гарною вимовою чи цікавою манерою спілкування.

Мабуть неодноразово зустрічали людей, котрі як і ви розмовляють українською, але щось у них є особливе, таке що приваблює та спонукає наслідувати. Чому? Відповідь проста: В українській мові є багато слів, які ви чуєте, розумієте, але ніколи не вживаєте. А без цих слів українська мова, як така, втрачає усю свою унікальність!

Усе вищенаписане, це не цитата з якогось наукового дослідження, а лише мої власні спостереження. Я ходив вулицями і занотовував собі слова, що мені були до вподоби. І ось що у мене вийшло:

Герасівка - українська національна краватка;
Крайка - український національний пояс;
Телепень, Нахаба, Ганьба, Глузувати, Занедбаний, Відлупцювати - перетворіть буденні сварки у вибух української культури!
Звісно;
Справді, Авжеж;
Гаразд;
ВиШ - вища школа (Заміна буденному ВУЗ);
Перси - жіночі груди (спробуйте так описати дівчину :wink: );
Ратиці - (теж можна описувати дівчину :lol: );
Горнятко - (дуже гарно звучить, якщо вживати замісь слова "кружка");
Філіжанка - маленька кружка (популярне у Львові. Наприклад: філіжанка кави);
Діжка - бочка;
Карколомно - від рос. "сногшибатєльно";
Кепсько.

Зрозуміло, що більшість слів вам знайома, але чи вживаєте ви їх в повсякденній розмові? Зробіть свою мову гарною!

Дійсно гарна стаття,по суті)))

цікаво=)особливо,якщо жіночі груди називати ПЕРСИ=)))))українська мова-багата і наймилодійніша))

Ну, перси для мене не новина, а ось герасівку, крайку, ВиШ бачу вперше. Додам іще "певна річ" (= звісно, авжеж, звичайно).
А ратиці, якщо не помиляюся, це "копыта" :)

а ще додам: кепкувати, глузувати, здіймати на посміх, кпинити.

(прошу не плутати "посміхатися" та "усміхатися" -- ці слова абсолютно різні!)

також "справді" та "дійсно" несинонімічні. Читаємо у Бориса Антоненка-Давидовича у "Як ми говоримо":

Днйсний, днйсно, в днйсності, спрбвжній, спрбвді, наспрбвді, на днлі

У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це - не вигадка, а дійсна подія»), дійсно («Я дійсно не бачив її»), в дійсності («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»).

Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («ці квіти - не справжні». -Леся Українка), справді «Чи снилось це мені, чи справді так було?» - І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас - людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». - С. Васильченко), на ділі («На словах так, а нa ділі інак». - Словник за редакцією А. Кримського).

У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».

Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).