Молодіжний сленг. Ваше ставлення до цього явища

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Якщо одні говорять, що сленг — це постійна словотворчість, то інші стверджують, що сленг – це «мова неписьменних і безпутних людей».
Цікаво б було почути вашу думку

На мою думку це коверкання рідної мови...

Незнаю, але до сленгу можна відносити і мову професій де різні терміни і додотого ж зявляються нові слова !!!! Інші люди далекі вцід цього її незрозуміють то ж .... незнаю

Сленг - по-моєму, це найчастіше мова молоді, і він засмічує будь-яку мову (але чомусь наша піддається цьому найбільше). І ніяка це не словотворчість (словотворчість - це може бути творення професійних канцеляризмів, запозичених і трансформованих іноземних наукових термінів, як, наприклад, було пристосування, стала адаптація, і нове слово має дещо ширше значення). До цього я відношуся нормально, а от коли слухаю у своїх друзів численні "блатні" слова (як мати, так і нормальні, пристосовані до сленгу), то противно.

Сленг, по-перше, виражає в мові набагато більше емоцій, наприклад слово хороший можна замінити на кльовий, і семантика цього слова буде мати більш значущий ефект.

Спокійно ставлюсь до сленгу, аби без матюків і блатняків. Утім, у власній мові намагаюсь (не надто успішно) їх уникати. Гадаю, це питання смаку, із яким можна й сленгові слівця обіграти так, що звучатиме дотепно й зовсім не жлобкувато.

Вважаю - сленг мова певних соціальних груп, може бути й професійний сленг,який поліпшує спілкування між людьми, наприклад коли немає часу довго розяснювати, що необхідно, у моїй професій слово "бітумна черепиця" замінюється або "бітумка" або "катепал". і мені зручніше зі співробітниками в такому режимі спілкуватися. Так що я за, але тільки в межах розумного.

Наявність сленгу показує що мова жива. Можна його нелюбити, але коли від мови лишається тільки «літературна» — то мова мертва.
Молодь завше придумує сленг. Якщо його нема — значить молодь цією мовою не розмовляє.

Позитивне ставлення.

Сленг-забруднення рідної мови. Інакше ці слова називають "жаргонізмами", наприклад : продльонка замість група продовженого дня.

Ну яке може бути ставлення. Я намагаюся такі слова не вживати у мовленні.
Тобто, негативне.

А МЕНІ РЕАЛЬНО ПОДОБАЄТЬСЯ СЛЕНГ,І Я НЕ БАЧУ В НЬОМУ СМІТТЯ МОВИ)))ЦЕ,ЯК НА МЕНЕ,ФІШКА МОЛОДОСТІ!!!ДО ТОГО Ж,У РІЗНИХ КОЛАХ(ТУСІВКАХ) ІСНУЮТЬ ПЕВНІ СЛОВА,А ЧАСТО Й ЦІЛІ ВИРАЗИ,ЯКІ НЕСУТЬ В СОБІ ПЕВНЕ ОСОБЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ,ІСТОРІЮ "ДРУЖНЬОГО УГРУПУВАННЯ")))))

сленг ширше поняття ніж Вам здається!
90 % людей у світі розмовляє сленгом - це нормально.
у англійців словом "pipe" мають на увазі прокачати крізь труби.
Спасибі - це колишнє Спаси тебе Боже, козаки казали: спаси Біг.

сленг - це жива мова і ознака розвитку її

сленг виникае при поеднанні декількох мовних,або місцевих культур..а оскільки зараз доступ іноземної культури не чим не контролюется і ми маемо вільний доступ до неї,то ми будемо мати їх вислови перероблені на сучасний лад, взагалом появі сленгу ми повинні "подякувати" різним суб культурам,та іншим рухам,іншоземним фільмам,де головному герою потрібно лише 10 слів щоб спілкуватися в перерві між перестрілками:-))))а взагалом сленг вважаю,сухою,недорозвунутою мовою,або поганою звичкою(як слово паразит)яку треба викорінити з нашої культури(або хочаб постаратись зменшити його популярність серед населення країни)

Дмитрий @/+|R.U.S.S.E.L.|+\@ Ковтун. Прошу подискутувати зі мною! Мова - це організм, і найбільше вона нагадує дерево з паростками. Заперечення всіх нелітературних елементів, прагення очистити мову може довести до знмщення її живих паростків. Мова, як кожен живий організм, має здатність до самозахисту, самолікування і здатна сама виробити потрібні "антитіла", але цей процес неквапний і в жодному разі не допускає грубого втручання. Методом стерилізації мову можна довести до безпліддя - і проходить 100 років, як її вже і не буде... В мову повинно буи все- крайній маргінес(матюки, гопівські говірки, інволюативна деградація), так і лабораторні ідеальні взірці.

Дискутую. Мова - організм, у якому деякі паростки висихають і перетворюються в сленг, такі паростки заражаються (матюки, гопівська говірки і т.д.) і поширюють пошесть на інші гілки, ще чисті, а тому їх треба просто відламати і спалити. Щоб залишилася чиста мова, треба перешкоджати розвитку сміття. Звичайно, не обов'язково, щоб вона була суто літературна і зі справжнім українським акцентом, але щоб вона не спиралася тотально на суржик і сленг, блатняк (серед молоді він надзвичайно, надзвичайно поширений). Вам буде приємно, коли ви знайдете у пачці соняшнику ще і зернятка пшениці, кукурудзи і всякого сміття? (таке буває)
Якщо в дійсності, то треба боротися не, наприклад, з професійним сленгом, а з усякою блатною мовою субкультур, матами, словами-паразитами, словами, перекрученими з української на простішу форму по-російськи (роздівалка, общага). З їх допомогою руйнується своєрідність української мови, вона перетворюється на жахливу.

Віталік Гайсенюк - зверніть увагу що 20-30 років тому ще навіть не доводилось і згадувати про таке явище як сленг. Що це значить? Він існував. але був чітко відмежований від літературної та простої розмовної мови. З виходом з тіні - він просто хвилею впав на мову. Мова не мала імунітету до нього, бо це був зовсім інший знову ж таки "організм". Без імунітету - хвороба, хронічна та глибока. Тож взаємоіснування необхідне, а обтинання (ще одна тема для дискусії - сленг зовсім не сухий!!) недопустиме!